«Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!» (Пс 94,19)
Між багатьма діяннями Ісуса Христа, що не згадуються Євангелистами, той є певний, що зараз по воскресінні показався Він своїй Пресвятій Матері.
Мати Божа протягом дня і двох ночей була занурена у смертельних болях, але непохитно вірила у воскресіння Ісуса.
Наближмось в дусі до Пресв. Діви, що є Матір’ю нашою, і просімо Її, щоб дозволила нам поцілувати прославлені рани Ісуса Христа. Та поява Ісуса Марії нехай буде для нас наукою, як Він щедро винагороджує тих, які є Його вірними товаришами на Голготі, тобто в терпіннях.
Радуйся, Царице небесна; того, що заслужила носити, воскрес, як проповідав. Радуйся! Але водночас і молись за нас, щоб ми заслужили співати протягом усієї вічності в царстві небесному: Алилуя.
Про ту ж ласку прошу Тебе, Предвічний Отче. Мій Боже, що через воскресіння Сина Твого і Господа нашого, Ісуса Христа, світ звеселив, вчини через заступництво Пресвятої Діви, Його Матері, щоб ми досягли вічного життя. Вчини це з любові до Ісуса.
Розважання на всі дні цілого року з творів Св. Альфонса Марії Лігуорі. Том I. Зібрав О. Якуб Крістіні С. SS. R. Переклав з італійської О. Владислав Солдарський С. SS. R., Торунь 1935, с. 539-541.
